Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
згуртований — 1 дієприкметник від: згуртувати згуртований 2 прикметник монолітний … Орфографічний словник української мови
єдиний — а, е. 1) Один, без інших. || Лише один. 2) Який становить внутрішню єдність; цілісний, неподільний. || Тісно зближений, згуртований. || Загальний, спільний для всіх. •• Єди/на ста/вка прибутко/вого пода/тку ставка податку, що не залежить від… … Український тлумачний словник
згуртованість — ності, ж., перен. Стан за знач. згуртований 2), 3) … Український тлумачний словник
згуртовано — Присл. до згуртований 2), 3) … Український тлумачний словник
консолідований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до консолідувати. || консолідо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Згуртований, міцно об єднаний. Консолідована група. •• Консолідо/ваний бала/нс зведена бухгалтерська звітність про діяльність та фінансові… … Український тлумачний словник
монолітний — а, е. 1) Прикм. до моноліт; який є монолітом. || Суцільний. 2) перен. Міцно згуртований, об єднаний. || Цілісний, суцільний … Український тлумачний словник
неконсолідований — а, е. 1) Не згуртований, не об єднаний. 2) Не перетворений з короткострокових на довгострокові чи безстрокові (про державні боргові зобов язання) … Український тлумачний словник
сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… … Український тлумачний словник
єдиний — 1) (такий, крім якого нема нікого й нічого иншого), один, один єдиний, одним єдиний, один одним, одним один, один лиш(е), один тільки, один однісінький, один одніський, одним однісінький Пор. один I 2) (який становить собою внутрішню єдність,… … Словник синонімів української мови
